Софія Олександрівна Яновська народилася 31 січня 1896 року на річці Мухавець у містечку Пружани Гродненської губернії (тепер Білорусь) у сім'ї рахівника Неймарка, яка незабаром переїхала до Одеси, де дочка із золотою медаллю закінчила Другу гімназію та вступила (1914) до Вищих жіночих курсів, а магістр чистої математики Іван Тимченко й професор Самуїл Шатуновський пробудили в неї стійкий інтерес до історії математики, її філософії, логіки й основ, який надихатиме її впродовж усього життя, «подій у якому вистачить на цілий пригодницький роман» (Андрій Конфорович): будуть у ньому романтичний вир революції з підпільними Червоним Хрестом та друкарнею в катакомбах і з розстрілом на мосту, коли врятували тільки низенький зріст, висока тулія капелюха й густі прибережні очерети, а ще редагування газет і в'язничні ґрати камери; й Московський інститут червоної професури (1923), і п'янкі математичні зошити Маркса з думкою "о нуле как не о нуле, потому что, если бы ноль был только ноль, от него невозможен был бы переход к единице"» (Маріетта Шагінян); був і виснажливий діабет...

З 1929 року все подальше життя Яновської буде пов'язане з мехматом Московського університету, де вона стане професором (1931) і доктором (1935), буде відзначена медалями й найвищим тоді орденом Леніна.

Софія Яновська померла 24 жовтня 1966 року, а в 1972 її учні видали збірник: Яновська С. А. Методологические проблеми науки,— М.:Мысль.