Ольга Вікторівна Панішева народилася 9 грудня 1969 року на хуторі Антракоп поблизу м. Свердловська, що в Луганській області, в сім'ї П'янікових. її батько, Віктор Федорович,— ще союзний «Почесний шахтар» (1987) «Харківської», а мати, Світлана Костянтинівна, — відмінник народної освіти, вчитель-методист математики (ЗОШ № 8), яка «замість колискових часто пропонувала доньці задачки — спочатку простенькі, а тоді все складніші». Отож і до школи привела її — після настійних сліз та спеціального дозволу міськвно — у заборонені ще шість. Оля, правда, навчалася легко, з охотою й активісткою була в усьому. Особливо ж захоплювалась пошуками загону юних слідопитів: документальний фільм «Стойкость» — розповідь, як завдяки саме їхнім зусиллям «нагорода знайшла героя-ветерана». Вже тоді почала віршувати й написала гімн рідної школи.

Перемогла ж математика. У 1986 шкільна медалістка вступає на фізмат тоді Ворошиловградського педінституту, де викладач методики Віктор Чучуков на її надзвичайні і .здивування, і радість підтримував також літературні вправи. А тому, коли вже вчителькою повернулася додому (1991), то, всупереч деяким «досвідченим порадам», замість «пари-другої зайвих прикладів» сміливо стала практикувати «на своїх заняттях музику й пісню, казку й вірш» і все частіше в очах її вихованців «спалахував непідробний інтерес розуміння», а випускники брали з собою «спогади, як — на математиці! — вбирали справжню ялинку, рятували експедицію чи вибиралися з хитросплетінь лабіринту»...

Сьогодні Ольга Панішева — магістр математики Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (червоний диплом, 1999) і вчитель вищої категорії (ЗОШ № 8 м. Свердловська (2000))... Вона автор уже трьох таких симпатичних книжечок: «Из опыта учебной работы по математике» (Бібліотечка «Все для вчителя», Київ, 2004), «Математика лирической стороной» («Альма-матер», Луганськ, 2005), «Тиждень математики в школі. 5-11 класи» (ВГ «Основа», Харків, 2007, 192 а), а ще численних оригінальних публікацій, які так втрапляють до душі, в журналах «Математика в школах України» (Харків) й «Математика в школі» (Київ) та в столичних газетах «Математика», «Все для вчителя», «Позакласний час». Це впевнено сходить самобутня зірка її таланту! Вона запрошує в «Подорож з теорією ймовірностей» і на «Екскурсію до музею світу чисел», в яких за Августом де Морганом п «лізе в двері, у вікно й через дах», а «маленьке е так бентежить» Мартіна Гарднера; плекає «Древо пізнання», відкриває «Математичне казино», влаштовує геометричну рапсодію, урок — судове засідання, й практикум зі статистики, а ще конкурси розумниць і дні Європи в Математичній країні. Вона вміє сказати «несерйозно про серйозне» і пропагує емоційні уроки, формує компетентності учнів і виховує оптимістів, а ще бере інтерв'ю в математиків-класиків і допомогу від них...

Їй близькі ідеї «Інтеграції в шкільному курсі математики». Тож вона, майстерно справляючись з пропорціями й прогресіями, паралелями й перпендикулярами, з векторами й масштабами, з рівняннями й софізмами, створює сценарій математичних тижнів, де відзначає видатні ювілеї, а ще веде гуртки, грає в КВК і «О, щасливчику!» та успішно виступає на відкритих заочних олімпіадах «Серенада Математиці», складає й власні шаради...