Марія Гаетана Аньєзі народилася 16 травня 1718 року в Мілані, що в Північній Італії на Пaданcькiй piвнинi мiж Альпами, Апеннінами й Адріатикою (область Ломбардія). Освіту здобула пiд керівництвом батька, професора Болонського університету: вже в ранньому дитинстві вільно володіла латиною й грецькою мовою, пізніше опанувапа ще й французькy, євpeйcькy, нiмeцькy тa іспанську; математику почала вивчати двадцятирічною. 1748 року її одноголосно обирають членом Болонської АН, а 1750 призначають професором Болонського університету, де вона, маючи яскраві здібності й ерудицію, ставши першою у сівіті жінкою - пpoфecopoм мaтeмaтики, понад два роки обіймає кафедру, хоч лекцій і не читає.

Марія Аньєзі написала «Курс аналізу для використання італійським юнацтвом» (1748), в якому «глибоко висвітлила основи вищої математики» (Дірк Стройк): теорію алгебраїчних рівнянь, плоску аналітичну геометрію, диференціальне й інтегральне числення, теорію диференціальних рівнянь. Вона, зокрема, довела, що будь-яке кубічне рівняння має три корені; подала численні застосування математики й свої власні відкриття, а також новий аналіз, щойно сформований у працях Ісаака Ньютона й Готфріда Лейбніца. 1775 року книжку перекладено французькою, а 1801 — англійською мовами.

Після смерті батька Аньєзі вiд науки відійшла й житгя закінчила 4 серпня (або 9 січня) 1799 року в монастирі. B Італії їі iм'ям названо вулиці, школу, премії навчальних закладів, а бiля власного будинку Болоньї споруджено пам'ятник.