|
|
|
|
|
|
|
|
|
≈поха ¬≥дродженн¤, що охоплюЇ XIV-XVI стол≥тт¤, - час кор≥нних зм≥н в соц≥ально-економ≥чному житт≥ багатьох крањн ™вропи, ≥, передус≥м, ≤тал≥њ, Ќ≥дерланд≥в, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини. ”же в XIIIЧна початку XIV ст. зм≥нивс¤ погл¤д на реальн≥сть, виникли нов≥ ≥дењ, ¤к≥ й привели до радикальних зм≥н у вс≥х сферах ≥деолог≥њ та св≥тогл¤ду ≥ ¤к≥ були неможлив≥ в умовах античного або середньов≥чного сусп≥льства. Ѕурхливо розвиваЇтьс¤ торг≥вл¤, все б≥льшого значенн¤ набувають м≥ста, з'¤вл¤ютьс¤ перш≥ кап≥тал≥стичн≥ п≥дприЇмства - мануфактури. |
|
|
Ќар≥вн≥ з класом феодал≥в активну роль починаЇ грати буржуаз≥¤. …де ≥нтенсивний процес формуванн¤ нац≥й. Ќов≥ ≥нтелектуальн≥ ≥нтереси, в≥ра в своњ сили несум≥сн≥ з контролем над д≥¤льн≥стю людини та њњ способом мисленн¤ з боку церкви. ÷ерковна регламентац≥¤ житт¤, ¤ка в середн≥ в≥ки здавалас¤ природною, почала гн≥тити. “ому оф≥ц≥йна католицька церква втрачаЇ своњ позиц≥њ, а рух реформац≥њ в р¤д≥ крањн приводить до њњ розколу. —оц≥ально-економ≥чн≥ зм≥ни знаход¤ть своЇ в≥дображенн¤ в культур≥ ≥ мистецтв≥. Ѕезперервному ≥сторичному розвитку в≥дпов≥даЇ такий же розвиток мистецтва - в≥д романського стилю до готики ≥ пот≥м до –енесансу. ћолодий буржуазний клас, ¤кий був головною д≥йовою особою епохи, значно в≥др≥зн¤вс¤ в≥д своњх середньов≥чних попередник≥в. в≥н твердо сто¤в на земл≥, в≥рив у себе, багат≥в ≥ дививс¤ на св≥т ≥ншими тверезими очима. …ому все чуж≥шим ставав траг≥зм св≥тов≥дчутт¤, пафос страждань, естетизац≥¤ убогост≥ - все те, що в≥дбивалос¤ в мистецтв≥ середньов≥чного м≥ста. –осла повага до земноњ людини, ¤ка перемагаЇ, приймаючи св≥т ¤кий в≥н Ї, ≥ еористуЇтьс¤ радощами бутт¤. ≤ в боротьб≥, ≥ в наукових пошуках, ≥ в мирських справах торг≥вл≥ ≥ збагаченн¤, ≥ в мирських насолодах ц≥ люди черпали в≥дчутт¤ повноти житт¤, що б'Ї через край. |
Ћеонардо да ¬≥нч≥ "¬акх"
|
|
|
|
||
|
олискою епохи ¬≥дродженн¤, або –енесансу, вважаЇтьс¤ ≤тал≥¤.
—аме ≥тал≥йськ≥ майстри в≥дкрили мистецтво —тародавн≥х √рец≥њ та –иму, зв≥дки походить ≥ назва епохи.
Ќове мистецтво виникло на основ≥ гуман≥зму. √уман≥сти проголошували найвищою ц≥нн≥стю людину, вважаючи,
що вона маЇ незаперечне право на в≥льний розвиток ≥ реал≥зац≥ю своњх можливостей. головною темою, зм≥стом
мистецтва ¬≥дродженн¤ стала прекрасна,гармон≥йно розвинута людина. ¬идатним майстрам –енесансу була притаманна р≥зноб≥чн≥сть обдарувань: вони поЇднували зан¤тт¤ живописом, арх≥тектурою, скульптурою, л≥тературою, ф≥лософ≥Їю з вивченн¤м точних наук. “ворч≥сть майстр≥в похи ¬≥дродженн¤ заклала основи Ївропейськоњ культури нового часу. |
“иц≥ан "ћар≥¤ ћагдалина" |
|
ћ≥келанджело —икстинська капелла "√р≥хопад≥нн¤" |
¬ епос≥ ≥тал≥йського ¬≥дродженн¤ прийн¤то вид≥л¤ти дек≥лька пер≥од≥в:
ѕроторенесанс (друга половина XII - XIVст.), раннЇ ¬≥дродженн¤ (XVст.),
¬исоке ¬≥дродженн¤ (к≥нець XV-перш≥ дес¤тир≥чч¤ XVIст.),
п≥знЇ ¬≥дродженн¤ (к≥нець XVIстол≥тт¤).
Ќайвищого розкв≥ту мистецтво в≥дродженн¤ дос¤гло в ≤тал≥њ за час≥в ¬исокого ¬≥дродженн¤ - "золотого в≥ку" ≥тал≥йськоњ л≥тератури, образотворчого мистецтва, ф≥лософ≥њ та науки. ÷е були часи титан≥в ¬≥дродженн¤, що заклали п≥двалини нового розум≥нн¤ св≥ту та м≥сц¤ людини в ньому. ¬ образотворчому мистецтв≥ ≤тал≥њ такими титанами були Ћеонардо да ¬≥нч≥, ћ≥келанджело, –афаель та “иц≥ан. «годом ¬≥дродженн¤ поширилось у крањни ѕ≥вн≥чноњ ™вропи. “ут на становленн¤ новоњ культури вир≥шальний вплив мала не антична спадщина, а христи¤нство. ¬идатним митцем п≥вн≥чноЇвропейського ¬≥дродженн¤ був јльбрехт ƒюрер. | |
| оли кажуть: "мистецтво ¬≥дродженн¤", - ¤к≥ асоц≥ац≥њ виникають передус≥м? «гадуютьс¤ обличч¤. ќбличч¤ великим планом, ≥нод≥ надзвичайно красив≥, ≥нод≥ неправильн≥, але завжди значн≥. Ќесхож≥ одне на ≥нше, вони мають щось сп≥льне; дуже ≥ндив≥дуальн≥, але внутр≥шньо до к≥нц¤ нерозкрит≥ ≥ тому трохи таЇмнич≥. «гадуютьс¤ чорнокучер¤в≥ флорент≥йськ≥ юнаки, тонк≥ ж≥ноч≥ проф≥л≥ з великим в≥дкритим лобом, гордовита особа ƒжул≥ано ћед≥ч≥ на портрет≥ Ѕотт≥челл≥ з нап≥вопущеними пов≥ками, з трохи холодною усм≥шкою; гр≥зно-прекрасне обличч¤ м≥келанджеловського ƒавида; незбагненно спок≥йна, що не п≥ддаЇтьс¤ н≥¤ким тлумаченн¤м, ћона Ћ≥за. | ||
јвтопортретƒюрер |
"ƒавид" ћ≥келанджело |
"ћона Ћ≥за"Ћеонардо да ¬≥нч≥ |
