Уроки Вольгемута виявилися, хоч і складними, проте дуже корисними для Дюрера. Через три роки Дюрер поїхав у свою першу навчальну подорож по містах Верхнього Рейну, яка тривала від 1490 по 1494 роки. Ця подорож була обов'язковою для отримання звання майстра. Сподіваючись вдосконалюватись у техніці гравюри на металі, Дюрер вирушив до Кольмару і планував взяти там уроки у Мартіна Шонгауера, але не застав його в живих. Проте знайомство з його дітьми допомогло Альбрехтові краще зрозуміти творчу спадщину Шонгауера. Подорожуючи далі, у 1492 році Дюрер приїхав до Базеля, де створив 250 ілюстрацій до книг, надрукованих в цьому місті. Під час подорожі Альбрехт дізнався, що батько засватав йому наречену зі знатного роду банкірів та фінансових представників родини Медичі в Німеччині та з приданим у 200 флоринів. На честь цієї події у 1493 році Дюрер написав "Автопортрет" (Лувр, Париж), щоб майбутні родичі змогли побачити його до весілля. Після одруження з Агнес Фрай Дюрер більше не думав про заробіток і отримав можливість повністю присвятити себе мистецтву. І вже незабаром після весілля Дюрер вирушив у чергову навчальну подорож тепер уже до Італії, де познайомився з новою епохою, яка на той час уже встигла там розквітнути, але ще не досягнула Німеччини, - Ренесанс. Більшу частину свого часу в Італії Дюрер провів у Венеції. Вивчав роботи майстрів епохи Відродження. Дюрер захопився Ренесансом, але зрозумів, що в Німеччині таке мистецтво не сприйматимуть, через інший клімат і спосіб життя.