Дієго Веласкес (1817 – 1900)
Автопортрет 1650		Дієго Веласкес (Diego Rodriguez de Silva y Velazquez) — іспанський художник. Веласкес народився в Севільї 6 червня в 1599 г., у небагатій дворянській родині вихідців з Португалії. Навчався живопису в рідному місті у Франсиско Еррери-Старшого (Francisco de Herrera) та у Франсиско Пачеко (Francisco Pacheco), з донькою якого, Хуаною Міранді, він одружився в 1618 році. Призначення придворним живописцем Молодий художник набув у Севільї досить гарної репутації. Його вчитель Пачеко, а також друзі й земляки намагалися допомогти його кар'єрі. В 1622 р. його вперше було відправлено до Мадриду. Але, незважаючи на те, що земляки, які трималися в столиці разом, намагалися йому допомогти, стати перед королівськими очами йому не вдалося. Засмутившись, Веласкес повернувся до Севільї. Але не встиг він пробути вдома й двох місяців (1623), як його наздогнав лист від севільця, який служив королівським капеланом.
Він писав йому, що придворний живописець Родріго де Вільяндрандо помер, і місце стало вакантним. Веласкес негайно відправився до двору, зупинився в будинку свого друга капелана й написав його портрет. Інший севілець, камердинер кардинала-інфанта (королівського брата), відніс портрет до палацу і показав господареві. Кардинал-інфант прийшов у захоплення і відразу замовив Веласкесу свій портрет. На той час зображення каноніка вже побачив і сам король Філіп IV. Йому воно сподобалося настільки, що він наказав братові - кардиналові-інфантові, поступитися йому чергою позування. Так Веласкес нарешті одержав можливість показати себе. Картина зчинила фурор («Портрет Філіпа IV із проханням», 1623 р, не збереглася). Веласкесу виплатили гонорар, потім призначили ренту, а також прийняли на посаду придворного художника. Філіп IV повторив йому обіцянку Олександра Македонського, до Апеллеса: «ніхто, крім тебе, писати мене більше не буде».
Перша подорож до Італії У 1629—1631 році Веласкес подорожує по Італії. Знайомство з творами великих художників Італії вплинуло на стиль живописця — він зробився більш вільним та блискучим, колорит менш темним в тінях, що передає натуру в яскравому освітленні.
Повернення в Мадрид (зрілий період) У 1634 р. відомий художник отримав почесне звання королівського гардеробмейстера, у 1643 році — камердинера, у 1642—1644 рр. він супроводжував короля в його поході на Арагон. Друга подорож до Італії Наприкінці 1648 року Веласкес здійснив другу подорож до Італії - найбільш вдалим доробком, написаним у цій поїздці, став портрет папи Інокентія X. В Італії художника чекав гучний успіх, його було обрано членом римської академії.
Повернення в Мадрид (пізній період) У 1651 р. Веласкес повернувся у Мадрид. Цією подією мистецтвознавці датують початок пізнього періоду його творчості. Хвороба і смерть В 1652 г. художник був призначений королівським обер-гофмаршалом. Нова посада Веласкеса (у його обов'язки входила підготовка й організація свят при дворі) віднімала багато сил і часу. Після великого свята на кордоні із Францією, присвяченого одруженню інфанти Марії-Терезії із французьким королем Людовіком XIV, художник важко занедужав, і незабаром після повернення в Мадрид, 6 серпня 1660 року помер.
Картинна галерея