∆ивопис
	—усп≥льна св≥дом≥сть ≥ стан душ≥ художника знаходили своЇр≥дне вт≥ленн¤ у творах образотворчого мистецтва. ќдним ≥з його вид≥в Ї живопис - художнЇ в≥дображенн¤ на полотн≥, дерев≥, папер≥ зовн≥шнього та внутр≥шнього св≥ту людини, природи, реальних чи у¤вних образ≥в ≥ под≥й ћова живопису умовна. ѕлощина полотна не в≥дпов≥даЇ простору, фарби пал≥три не передають точно забарвленн¤ реальних предмет≥в, враженн¤ осв≥тленост≥, що створюЇтьс¤ засобами живопису, не сп≥впадаЇ ≥з сон¤чним св≥тлом. Ќарешт≥, все в природ≥ знаходитьс¤ в рус≥, а на картин≥ зображена лише одна мить. “ому призначенн¤ живописц¤ - переказати мовою мистецтва, пропустивши через своњ почутт¤ ≥ св≥торозум≥нн¤, те, про що розпов≥ла йому видима натура.
∆ивопис под≥л¤Їтьс¤ на монументальний (ст≥нн≥ розписи) ≥ станковий (картини). ћонументальний живопис за тематикою ≥ стилем узгоджуЇтьс¤ ≥з простором, в ¤кому знаходитьс¤. —танковий живопис м≥стить в соб≥ окремий св≥т ≥з власним простором. ” середньов≥чн≥й ™вроп≥ панував живопис монументальний - фреска, мозањка, в≥траж. ‘реска - наст≥нний розпис по сир≥й штукатурц≥ - вимагаЇ безпосереднього використанн¤ фарб.
“ехн≥ка мозањки дуже складна - зображенн¤ викладаЇтьс¤ ≥з дуже др≥бних р≥знокольорових кубик≥в смальти(сплав скла з м≥неральними фарбами). ¬≥траж - композиц≥¤ з кольорового скла, скр≥пденого свинцевим плет≥нн¤м, зам≥нюЇ вфкна в зах≥дноЇвропейських готичних спорудах ≥ створюЇ в ≥нтер'Їр≥ вражаюч≥ св≥тлокольоров≥ ефекти.  ол≥р - один з виразних засоб≥в живопису. —имвол≥ка кольору була розроблена ще в давнин≥. “ак, у в≥зант≥йських фресках ≥ мозањках, в руському ≥конопис≥ небо завжди золоте, бо саме воно вважалос¤ джерелом божественного св≥тла. „ервоний кол≥р - це кров мученик≥в, син≥й - спогл¤дальн≥сть, зелений - життЇдайн≥сть, б≥лий - чистота ≥ непорочн≥сть. Ќайемоц≥йн≥ший зас≥б живопису - колорит - р≥зноман≥тне поЇднанн¤ кольор≥в ≥ њх в≥дт≥нк≥в.  ≥льк≥сть можливих вар≥ант≥в безмежна, встановити будь-¤к≥ закони кольоровоњ гармон≥њ н≥кому не вдавалос¤: все визначаЇ око ≥ почутт¤ митц¤. —ередньов≥чн≥ майстри любили чист≥ й незм≥шан≥ кольори. ≈поха ¬≥дродженн¤ ознаменувалас¤ переворотом, ¤кий вплинув на подалбший розвиток Ївропейського живопису. “в≥р митц¤ став розум≥тис¤ по-новому.  артина епохи ¬≥дродженн¤ зображаЇ певне м≥сце в певний момент часу. ÷≥ нов≥ принципи призвели до розвитку станкового живопису, а майстри перенесли њх ≥ на ст≥нопис. –озписи перестали бути плошинними, вони н≥би продожують реальну перспективу залу, в ¤кому вм≥щен≥.
	” мистецтв≥ XYII-XIX ст. живописне баченн¤ стаЇ переважаючим. ’удожники пишуть широко ≥ в≥льно, користуютьс¤ кол≥рною пл¤мою, енерг≥йним мазком. «'¤вл¤Їтьс¤ багато стильових напр¤м≥в. –≥зноман≥тн≥сть сюжет≥в ≥ предмет≥в зображенн¤ згодом призвела до розпод≥лу њх за жанрами. ќсновн≥ жанри живопису - ≥сторичний (сюди вход¤ть також рел≥г≥йн≥ та м≥фолог≥чн≥ сюжети),побутовий, портрет, пейзаш (зображанн¤ природи), натюрморт(зображенн¤ речей, кв≥т≥в, овоч≥в, фрукт≥в тощо). ѕроте багато живописних твор≥в можуть в≥дноситис¤ до к≥лькох жанр≥в.