Rubens

Пауль Рубенс (1817 – 1900)
*Автопортрет*		Пітер (Пауль) Рубенс (нід. Peter Paul Rubens, 28 червня 1577 — 30 травня 1640) — фламандський живописець, один з найвизначніших представників епохи бароко. Рубенс походить із старовинної сім'ї антверпенських громадян. Його батько Ян Рубенс, був в епоху правління герцога Альби старшиною міста Антверпена, за свою прихильність ідеям Реформації потрапив в опальні списки і був вимушений бігти за кордон. Спочатку він поселився в Кельні, де вступив у близькі відносини з Ганною Саксонською, дружиною Вільгельма Мовчазного. Ці стосунки незабаром перейшли в любовний зв'язок. Яна посадили у в'язницю, звідки він був випущений тільки після довгих прохань і скарг своєї дружини, Марії Пейпелінкс та відправлений до заслання. Місцем заслання йому було призначено невелике містечко Зіген, в якому він і прожив зі своєю сім'єю з 1573 по 1578 роки, і де, ймовірно, 29 червня 1577 року, народився майбутній великий живописець. Дитинство Пітер Рубенс провів спочатку в Зігені, а потім в Кельні, і лише в 1587 році, після смерті Яна Рубенса, його сім'я дістала можливість повернутися на батьківщину, в Антверпен.
Загальну освіту Рубенс здобув в єзуїтській колегії, після чого служив пажем у графині Лаленг. Займатися живописом Рубенс почав дуже рано. Його вчителями були Тобіас Вергагт, Адам ван Ноорт та Отто ван Вен, що працювали під впливом італійського Відродження та змогли, особливо останній, вселити в молодого художника любов до всього античного.
У 1598 році Рубенс був прийнятий вільним майстром в Антверпенську Гільдію св. Луки, а в 1600 році відправився закінчувати свою художню освіту до Італії. У 1601 році він служив при дворі мантуанського герцога Вінченцо Гонзагі, де залишався на службі протягом всього свого перебування в Італії. За дорученням герцога, він відвідав Рим і вивчав там італійських майстрів, після чого, проживши якийсь час в Мантує, був посланий з дипломатичним дорученням до Іспанії. Судячи по копіях, зроблених Рубенсом з картин Тіціана, Тінторетто, Корреджо, Леонардо да Вінчі і ін., можна сказати, що в цю пору він побував у всіх найважливіших художніх центрах Італії, щоб вивчити здобутки італійського живопису Епохи Відродження.
В італійський період своєї діяльності, Рубенс, не прагнув до самостійної творчості. В цей час їм було виконано лише невелике число самостійних робіт, з яких слід назвати: «Спорудження Хреста», «Терновий вінець» та «Розп'яття», «Втечу Лота», «Христа та Грішницю», «Воскресіння Лазаря», «Вакханалія», «Вакха» та інші. У 1626 році померла перша дружина Рубенса, Ізабелла, а в 1630 році він вступив в другий брак з Елен Фурман, яка з тієї пори почала з'являтися майже в кожній картині свого чоловіка. Останні десять років життя Рубенса були настільки ж продуктивні, як і перші періоди його діяльності.
Коли в 1635 році, через рік після смерті правительки Нідерландів інфанти Ізабелли, король Філіпп IV призначив в правителі цієї країни свого брата, кардинала-архієпископа толедського Фердинанда, Рубенсу було доручено створення художньої частини свят з нагоди урочистого в'їзду нового штатгальтера до Антверпена; по ескізах великого художника були споруджені та розписані тріумфальні арки і декорації, що прикрашали собою міські вулиці. Окрім цих значних робіт, Рубенс виконав немало і інших, наприклад серія мисливських сцен для королівського палацу Дель-Прадо, в Мадриді, картини «Суд Паріса» (у Лондонській національній галереї та в мадридському музеї) та «Діана на полюванні», а також ціла низка пейзажів. Не дивлячись на настільки кипучу діяльність, Рубенс знаходив час займатися і іншими справами; так, наприклад, він листувався з інфантою Ізабеллою та Амвросієм Спінолою, захоплювався колекціонуванням різб'яних каменів, цікавився книгодрукуванням та виготовив для друкарні Плантена велику кількість заголовних листів, обрамлень, девізів, заставок та він'єток. Смерть прийшла до великого майстра ще в повній силі його таланту; він помер в Антверпені 30 травня 1640 року.
Картинна галерея
Солом'яна шляпка (Сюзанна Фоурмен)	Портрет Елени Фоурмен з дітьми 1636	Маркіза Бригитта 1606	Чотири філософи 1611-1612	Осінній пейзаж із замком Стен 1635
Прибуття Марії Медічі в Марсель 1622-1625			Полювання на лева 1615-1620