Рафаель Санті (1483-1520)
Автопортрет 1506		Рафаель Санті - італійський живописець, графік і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження. Рафаель народився у містечку Урбіно в області Марке, був сином Джованні Санті — придворного художника урбінського герцога. Дитиною вчився у місцевого маляра Тімотео Віті. У 1500 році Рафаель поїхав до Перуджі, де пішов вчитися до майстерні П'єтро Перуджино — головного митця умбрійської живописної школи. Вплив Перуджино відчутний у ранніх творах Рафаеля. В 1504 році художник приїхав до Флоренції — центрі тогочасного Відродження у мистецтві (з містом пов'язана творчість да Вінчі, Мікеланджело, Брунеллескі та інших). Твори Рафаеля зображають переважно Мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією. Ні до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітих картин із зображенням Мадонни з немовлям. Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у руках чи бавиться з ним на тлі різноманітих пейзажів.
Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у руках чи бавиться з ним на тлі різноманітих пейзажів.
У 1508 році Рафаель приймає запрошення свого земляка Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму, щоб розписувати папський палац у Ватикані. У Ватикані маляр залишив по собі славетні «станци» («станца» — розмальована зала у палаці). Він розмалював 4 зали: станца дель Інчендіо, за нею розташовані станца делла Сеньятура (перекладається яко «Кімната підписів» — тут Папа підписував важливі папери), станца д'Еліодоро і станца Константіна. Свою роботу художник розпочав з станци делла Сеньятура. Саме тут він помістив всесвітньовідомі фрески «Парнас», «Диспута» і «Афінська школа» (1508-1512). Наступна зала — станца д'Еліодоро (1512-1514). Її прикрашають 4 фрески: «Вигнання Еліодора», «Меса в Больсені», «Визволення апостола Павла з темниці» і «Зустріч Аттіли». Станцу дель Інчендіо виконували переважно учні Рафаеля під його керівництвом (1514-1517). Майстер був зайнятий багатьма замовленнями: будівництвом палаццо Каффареллі-Відоні та вілли Джуліо Медічі, що стала відома під назвою вілли Мадама. У 1514 році, після смерти Браманте, Папа Лев X призначив Рафаеля головним архітектором будівництва собору св. Петра. Також десь у період роботи над станцами Рафаель намалював славетну картину «Сікстинська мадонна». Вона довгий час перебувала у церкві св. Сікста у П'яченці, де була вівтарним образом. Одною з останніх робіт художника став «Спас» («Преображення») — велика вівтарна композиція. Довгий час вважали, що маляр не встиг завершити картину і її дописав його учень Джуліо Романо. Проте у 1979 році гурт італійських вчених на чолі з Фабріціо Манчіні за допомогою великомасштабних детальних зйомок довела, що «Спас» був таки закінчений Рафаелем.
Смерть Рафаель прожив коротке життя, але залишив величезну кількість шедеврів. Він помер 6 квітня 1520 року у Римі (несподівано захворів і кілька останніх тижнів життя промучився від гарячки) та похований у римському Пантеоні. Могилу Рафаеля прикрашає статуя мадонни, виготовлена із мармуру, яку виконав учень митця — скульптор Лоренцо Лоренцетто. Епітафія на надгробку написана латиною. Її можна перекласти так: «Тут покоїться той Рафаель, при житті якого велика природа боялась залишитись переможеною, а після його смерті вона боялася вмерти»
Шедевр		Афінська школа
Афінська школа 1509-1511 Ватиканські замки, Рим		Рафелю було чуть більше двадцяти п'яти років, коли він приступив до створення цієї фрески - шедевра епохи Високого Відродження. На ній представлені античні філософи, під знаком чиїх ідей і робіт багато в чому формувався духовний світ Ренесансу. Це саме школа - у величних стінах античної будівлі велиці вчителі ведуть заняття зі своїми учнями. Робота заказав Рафаелю папа римський Юлій II, визначивши їй місце на стіні своєї особистої бібліотеки. Пізніше це приміщення частіше використовували для скріплення печаткою указів папи. В центрі картини ми бачимо двох великих дреініх мислителів - Платона і Арістотеля - на фоні арки, крізь яку світять небеса. Учні групуються біля цих двох фігур, а також інших головних героїв фрески. Архітектурні деталі і люди існують на фресці Рафаеля у вражаючій гармонії.
Битва святого Георгія з Драконом 1506		Мадонна з вуаллю 1510	Мадонна Грандука 1504	Мадонна Бельведерська 1506	Сикстинська Мадонна 1512-1514